Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Л. Костенко, допомогти усвідомити ідейно-художню значимість, неповторність її поезій; дослідити різницю між матеріальним і духовним, розкрити духовне наповнення людини — її «крилатість», що проявляється індивідуально, звертаючи увагу на духовне багатство як найбільший скарб у її житті; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки, логічно мислити, зіставляти, узагальнювати; формувати світогляд, кругозір школярів; в/konspekt_uroku.docиховувати почуття поваги, пошани до людини, її творчих та індивідуальних здібностей, високі моральні якості учням, прагнення духовно збагачуватися.
Обладнання: портрет письменниці, виставка її творів, ілюстрації до них, крила, дидактичний матеріал, схеми.
Тип уроку: урок-відкриття (пошук істини), урок засвоєння нових знань.
Епіграф
«Ліна Котенко – поет і мислитель»
Що доля нелегка — в цім користь і своя є Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.
Ліна Костенко
«У нас є один справжній поет. Це поетеса Ліна Костенко»
Микола Вінграновський
Структура уроку
- Організаційний момент
Перевірка присутності та готовності школярів до уроку.
- Етап підготовки до активного засвоєння знань
1. Міні-дискусія:
- Назвіть риси характеру, які ви цінуєте в людині.
- Назвіть істинні та фальшиві цінності в нашому житті. Відповідь вмотивуйте.
(На дошці учні вписують істинні цінності (зеленого кольору) та фальшиві (червоного)
- Які твори ви вивчали в яких утверджуються ці цінності?
2. Доберіть фразеологізми до опущених крил.
Опустити крила, обпалювати собі крила, складати крильця, підрізати крила.
3. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
А віднайти ключ до запитання допоможуть наші крила, які, щоб розкрити та полетіти, треба розв’язати.
(Перед класом крила перев’язані стрічкою із завданнями)
- Етап засвоєння нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя про життя та творчість Л. В. Костенко.
Ліна Костенко — поетеса виняткового таланту, яка в найтяжчих умовах не пішла на компроміс із совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишилася стійкою у своїх переконаннях.
Народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра у містечку Ржищів, що на Київщині в учительській сім'ї. Батько в сталінські часи був репресований.
З шестирічного віку Ліна мешкала в Києві. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім навчалась у Київському педагогічному університеті.
У 1952-1956 рр. навчалась у літературному інституті в м. Москва, який закінчила з відзнакою.
"У нас є один справжній поет. Це поетеса Ліна Костенко", - так сказав про неї Микола Вінграновський. Її поетичні збірки – «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) – знаменували новий етап в українській поезії.
Потім було вимушене шістнадцятирічне «мовчання», коли Ліна Костенко працювала без надії на публікацію власних творів. Цей період тривав до 1977 року – саме тоді з’явилася збірка “Над берегами вічної ріки», наприкінці 1970-х – історичний роман у віршах «Маруся Чурай» (1979). 1987 року роман «Маруся Чурай» відзначено Шевченківською премією.
Як і раніше, в епіцентрі художніх роздумів Ліни Костенко як найвища оцінка — Людина.
Найбільше гармонійної і душевної злагоди у тих віршах Ліни Василівни, де домінує мотив єднання людини з природою.
Серед інших поетичних видань Ліни Костенко – збірки «Неповторність» (1985), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), історичний роман «Берестечко» (1995). Поезія Ліни Костенко була б’єктом обговорення на Всесвітньому конгресі “Ліна Котенко – поет і мислитель», який відбувся в США.
Ліна Костенко – лауреат престижних премій, зокрема – премії імені Олени Теліги, премії імені Франческо Петрарки, якою відзначено її за книжку «Інкрустації» (в перекладі італійською мовою, 1994). У дипломі зазначено: «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». У 1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко найвищою своєю відзнакою — медаллю Святого Володимира.
У 2000 році Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги.
Твори поетеси перекладені іноземними мовами: англійською, білоруською, болгарською, естонською, іспанською, італійською, німецькою, польською, португальською, російською, румунською, сербською, словацькою, французькою, хорватською, угорською, чеською, шведською.
На одній з прес-конференцій Ліна Костенко нагадала, що поклик письменника — писати, а останнім часом вона мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а «малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні»:
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю;
І, може, це і є моя найвища сутність.
ЇЇ внутрішня сила, талант породили велику постать в українській літературі – дочку Оксану Пахльовську. (Окса́на Є́жи-Я́нівна Пахльо́вська (18 вересня 1956, Київ) — письменник, культуролог, професор. Доктор філологічних наук. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік (за книжку Ave, Europa). Живе і працює в Італії).
Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету «Києво-Могилянська академія», її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати «тирана» українського слова. Вона є почесним доктором Чернівецького національного університету.
Читати далі
|