ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………….........2

1. Вивчення проблеми креативності у сьогоденні……………….….…....4

2. Шляхи розвитку креативного мислення учнів……………………....….8

3. Творчі завдання на розвиток креативного мислення на уроках

предметів суспільно-гуманітарного ц......................................................10

Висновок……………………………………………………………………......18

Список використаних джерел……….......................................................19

 

Вступ

«Креативність - це просто створення зв'язків між речами.

Коли творчих людей питають, як вони щось зробили,

вони відчувають себе трохи винуватими, тому що вони не зробили нічого насправді,

а просто помітили. Це стає їм зрозумілим з часом.

Вони змогли зв'язати різні шматочки свого досвіду і синтезувати щось нове.

Це відбувається тому, що вони пережили й побачили більше, ніж інші,

або тому, що вони більше про це міркують»

Стів Джобс

Проблема розвитку креативності (творчості) школярів є особливо актуальною у наш час. Креативне мислення дитини є сприятливим інтегруючим чинником її соціалізації, оскільки соціальна діяльність дитини, яка є вирішально-визначальною під час її соціального дорослішання, в своїй основі має творчий характер. Під час засвоєння досвіду суспільного життя дитина переживає кожний етап цього процесу як суб'єктивне відкриття та створення власного соціального простору.

«Креативність» (від англійського слова «creativity») - рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що становить відносно стійку характеристику особистості.Креативність– це здатність творити, створювати, привносити щось нове в цей світ. В останні роки цей термін отримав у вітчизняній психології широке поширення.

Творчий потенціал та здатність до креативності у дітей старшого шкільного віку є надзвичайно високими. Учень з необмеженою творчою спрямованістю прагне з головою поринути у те, що його цікавить, він дуже вигадливий під час виконання творчих чи проблемних завдань, позакласній діяльності, формулює багато різних думок.

Цілком зрозуміло, що високий інтелектуальний рівень дитини в поєднанні зі здатністю до творчості, це виняток та рідкісне явище у звичайному класі. Проте потенційна творчість властива кожній дитині. Перед учителем стоїть завдання - створити атмосферу, у якій бажання дітей самостійно вирішувати поставлені завдання, знаходити нові, нестандартні способи дій сприятимуть розвитку креативності.

 

1. Вивчення проблеми креативності у сьогоденні

 

Проблема креативності відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми сьогодення як у психології так і у педагогіці. Увага до цієї проблеми не послаблювалась у психолого-пєдагогічній науці протягом усього періоду її розвитку. їй були присвячені дослідження видатних вітчи¬зняних та зарубіжних психологів і педагогів, зокрема П. Блонського, Л.Виготського, В. Давидова, А. Занкова, Г. Костюка, Г. Люблінської,

Н. Менчинської, М. Шардакова і ін.

Незважаючи на численні дослідження, ще й досі не визначено можливостей і шляхів креативності, недостатньо вивчено особливості проявів продуктивного мислення на усіх вікових етапах, не досліджено роль навчальних дій у розвитку творчого інтелекту школярів.

Філософська енциклопедія визначає творчість як діяльність, що породжує «щось нове, ніколи раніше не відоме».

Поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення. Філософ Г.Батіщев визначає творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких міняються і самі форми творчості.

Філософи розуміють поняття природи творчості як таку, що пов'язана з питанням про критерії творчої діяльності. Творчість може розгледіти в різних аспектах: продукт творчості - це те, що створене; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість.

З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості.

Важливий внесок у розвиток науки про розвиток творчості зробив психолог Б. Теплов. Він стверджував, що творча діяльність здатна перетворюючи впливати на особистість дитини. Творча здібність названа автором здатністю до самовираження. Це природна здібність, яку можна розвивати. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження.

У Великому психологічному словнику під редакцією Б. Мещерякова, знаходимо тлумачення А. Петровського, який вважав, що розвиток творчих здібностей залежить від індивідуальних особливостей дитини. На його думку, залежно від переваги сигналів першої чи другої сигнальної системи у психічній діяльності людини, її можна віднести до одного з трьох типів: художнього, розумового чи середнього, змішаного.

Натомість Б. Теплов, підкреслюючи величезну роль сприймання, наполягає на цінності включання дітей саме у творчу діяльність, оскільки це сприяє їхньому загальному художньому розвитку, бо творчість відповідає природним потребам та можливостям дитини.

Найбільш близькою для нас виявляється позиція вчених, за якої в основі творчості вбачають продуктивну дивергентність, що оцінюється коефіцієнтом Сг (креативності). Ця позиція відповідає поглядам Дж. Гілфо-

рда, Г. Грубера, О. Матюшкіна, Є. Торренса, В. Ямницького. Концепція креативності базується на теоретичній моделі структури інтелекту Дж.Гілфорда, центральною ланкою якої є відмінність між конвергентним та дивергентним типами мислення. Основою креативності, за Гілфордом, є операції дивергенції, перетворення та імплікації.

В. Маляко та інші вчені (А. Богоявленська, В. Дружинін, Я. Пономарьов) підкреслити, що прояв і становлення творчих здібностей (креативності) є невіддільними від розвитку і розвиненості інших ознак особистості, серед яких дослідники виділяють: сміливість, незалежність суджень, схильність до заперечення звичного, оригінальність, розумову відкритість, чутливість до нового та незвичного, високу толерантність до невизначених ситуацій, ініціативність, інтенсивну пошукову мотивацію, схильність до самоактуалізації. У цьому контексті творчі здібності розглядаються як пос-тійна і впевнена готовність особистості до самостійної пошукової діяльності, до прийняття самостійних рішень у невизначених чи складних ситуаціях, позитивна пізнавальна активність.

Синтез понять «здібності» і «творчість» зумовив робоче визначення творчих здібностей як комплексу індивідуально-психологічних властивостей особистості, що є суб’єктивними умовами успішного виконання творчої діяльності.

Пояснюючи свою позицію з питань творчості, відомий психолог А.Виготський зазначав, що «творчою ми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині.

Я. Пономарьов, який дуже широко трактує поняття «творчість», визначав це поняття як «механізм продуктивного розвитку» і не вважав «новизну» вирішальним критерієм творчості.

Таким чином можемо стверджувати, що креативна особистість є творча особистість, Це такий індивід, який здатний проникати в суть ідей і вті-лювати їх усупереч усім перешкодам аж до отримання практичного ре-зультату.

В. Моляко, наголошує, що основними методами вивчення творчості (креативності) є методи спостереження, самоспостереження, біографічний метод (вивчення біографій видатних людей, творців у певних галузях науки, культури, техніки та ін), метод вивчення продуктів діяльності (учнівської зокрема), тестування, анкетування, експериментальні методи, хоч застосуван¬ня останніх пов'язане зі значними труднощами, оскільки будь-який творчий процес є оригінальним, єдиним у своєму роді, такий, що не відтворюється точно в тому самому вигляді при повторному спостереженні.

О.Кульчицька виділяє такі властивості творчої особистості:

- виникнення спрямованого інтересу до певної галузі знань ще в дитячі роки;

-зосередження на творчій роботі, спрямованість на обраний напрям дія-льності;

- велика працездатність;

-підпорядкованість творчості духовній мотивації;

-стійкість, непоступливість у творчості, навіть упертість; захоплення роботою.

Найбільш продуктивний педагогічний шлях, згідно з яким обдарованість (у сенсі «висока креативність») на різних вікових етапах повинна розглядатися і розвиватися як якась загальна, універсальна здатність. З віком ця універсальна здатність все більше набуває специфічних рис і певної наочної спрямованості.

Основні показники творчих здібностей: творча продуктивність; оригінальність; гнучкість думки; допитливість; фантазія, вигадка; висока вразливість; інтуїція.

 

1. Шляхи розвитку креативного мислення учнів

Для розвитку нестандартного мислення учнів у навчально-виховному процесі науковці пропонують такі види творчих завдань:

• задачі, зміст яких носить народознавчий характер;

• вправи, які сприяють розвиткові вмінь формулювати припущення та здогадки, переконувати в істинності певних висловлювань;

• завдання з елементами комбінаторики та логічного мислення;

• інтегровані завдання-комплекси;

• різноманітні цікавинки (задачі-жарти, головоломки, задачі-казки, ігрові вправи та ін.)

Для ефективного застосування матеріалу потрібно пам’ятати:

1) під час уроку вправи творчого характеру потрібно комбінувати з програмовими таким чином, щоб зберігався принцип наступності, коли кожне попереднє завдання створює основу для виконання наступного, і ця робота має ґрунтуватись на використанні власного досвіду школяра;

2) надзвичайну увагу слід звернути на роз'яснення змісту творчого завдання, щоб учні зрозуміли його кінцеву мету;

3) до схематичної моделі звертайтеся тільки у тому випадку, коли без неї неможливо уявити зміст завдання;

4) важливо створювати таку ситуацію, у якій дитина мала б можливість подумати над нестандартною задачею, віднайти шляхи її вирішення;

5) під час самостійної роботи над розв'язуванням творчих вправ не слід стримувати дітей у виборі шляхів їх розв'язання;

6) варто якнайбільше сприяти і спонукати пошукам різних способів розв'язання задач, обирати серед них найефективніший;

7) не бажано підказувати хід розв'язання, краще направити думки дитини у правильне русло, найголовніше - не фінальний результат, а сам процес розв'язування;

8) під час використання творчих вправ обов'язково здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня.

Учням до вподоби завдання творчого характеру, вони радо беруться за їх виконання; нестандартні завдання підсилюють навчальну діяльність; пробуджують інтерес до пізнання чогось нового і нетипового. Діти задоволені, коли знаходять правильний шлях роз’язування і отримують похвалу від учителя.

 

2. Творчі завдання на розвиток креативного мислення на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу

Головне завдання вчителя- не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед учнями. Вчитель виступає як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі.

Важливим завданням педагога є спонукати дітей до активності, стимулювати розумову діяльність, залучати до гри всіх, постійно наголошуючи, що рішення, які на перший погляд різні, можуть бути правильними.

«Послідовність дій»

Створити алгоритм для виконання певної дії

Наприклад: які дії треба виконати, щоб створити щасливу країну, щоб вирости здоровим, щоб жити,як європейці…

«Перетворюємо предмет»

Визначається послідовність дій перетворення предметів

Льон - нитки, тканина, сорочка;

пшениця - борошно, тісто, паляниця;

насінина - яблуня, яблуко, варення.

«Віднови дію»

Дітям пропонується відновити пропущену дію

Жолудь - дуб - . ..(дошка) - будинок;

насінина - ...(квітка) - букет;

глина - цегла - ... (будинок) - вулиця.

«Біном фантазії»

Ця гра запропонована італійським дитячим письменником Джанні Радарі

Спробуйте поєднати два слова, далекі за змістом, використовуючи прийменники.

Пес із шафою.

По дорозі мчить пес із шафою на спині. Це його будинок. Шафу йому подарував дідусь Микола...

Пес у шафі.

Мама приходить з роботи, відчиняє шафу, а там — пес.

Налякана, вона біжить у ванну кімнату за ліками, відкриває аптечку, а там – теж пес. Мати хоче випити прохолодної води, відчиняє холодильник , а в холодильнику – пес.

Прийшов зі школи Сашко і разом з татом вирішили збудувати собачу будку.

«Каталог»

Пропонуються довільні картинки з зображенням будь-яких предметів і вільні асоціації до них:

 

Бегемот Булава Стіл

Африка Гетьман Скатертина

Болото Січ Обід

Зоопарк Титул Сім’я

«Склади речення

Скласти якнайбільше речень про факти з історії України, використавши дані слова

Наприклад: Голодомор, 1932р., українці.

«Чому так трапилось?»

Дітям пропонується певна ситуація. Вони повинні назвати якомога більше причин її виникнення.

«Вигадай історію»

Обрати один із предметів домашнього вжитку. Цей предмет може мешкати в кімнаті, на кухні або у ванній кімнаті. Для допомоги дітям пропонуються запитання.

•Що відбувалося зі мною до того часу, як я потрапив до квартири ?

•Як я потрапив до квартири ?

•Що зі мною можна робити або що я сам можу робити?

•Кого я найбільше люблю і хто мене найбільше любить?

•У які цікаві історії я потрапляв ?

•Кого я дуже люблю?

Уяви, що зловмисники викрали у місті всі годинники. Жодного годинника не залишилося.

Як можна визначити час, доки в місто не завезуть нові годинники?

Скільки варіантів ти можеш запропонувати ?

Що б ти зробив, якщо б:

•на кухні з крану полився виноградний сік;

•замість дощу із хмари почали падати цукерки;

•люди вигадали ліки від сну.

Про кожну ситуацію напиши невеличке оповідання (до 7 речень).

«Передай думку іншими словами»

Вибирають просту фразу.

Наприклад: «Нинішнє літо буде надто спекотним.»

Треба запропонувати декілька варіантів передачі цієї ж думки іншими словами, але жодне слово даного речення не повинно використовуватись в інших реченнях. Важливо слідкувати, щоб при цьому не спотворювався смисл висловлювання. Вправу можна проводити з групою дітей. Перемагає той, у кого більше вдалих варіантів.

Наприклад:

«До серпня, мабуть, річки пересохнуть.»

«Урожай грибів і ягід буде гарним.»

«Під час канікул , аж до самого вересня, діти зможуть купатися і загоряти.»

Всі ці три висловлювання передають одну й ту саму думку. Слід звернути увагу на те, що слова в них не повторюються. Отже кількість «використаних» слів збільшується з кожною фразою, складати нові фрази стає все важче.

«Чому я посміхаюсь?»

Учитель говорить різні словосполучення і пропонує дітям реагувати на них відповідно зміною виразу обличчя.

«Будинок пам’яті»

Спробуйте по пам’яті назвати по прізвищах всіх поетів чи письменників, яких точно зможете згадати. Якщо Ви змогли пригадати без великих труднощів і гальмування хоча б 12-15 авторів, то це вельми не погано. Крім прізвищ поетів, можна називати поняття з кожної сфери.

«Фрази, що заблукали»

Шукайте в тексті фрази, які будуть випадково вибрані й подані в довільному порядку. Для цього варто взяти будь-яку статтю, казку, наукову роботу чи щось інше в текстовому форматі. Хтось повинен зробити операцію "copy-paste" випадкових слів з цього тексту. Зі статті (чи казки) розміром в дві-три сторінки,в загальному потрібно вибрати 15-20 фраз. Завданняя кнайшвидше знайти їх у тексті.

«Аромати»

Гра, в якій може приймати участь будь-яка кількість учасників. Наберіть декілька предметів, які мають характерний запах. Кава, мило, спеції, ароматичні масла - підійде все. Джерел запаху має бути хоча б з десять. Мета гри - впізнати суміш запахів. В невеличку чашку один учасник може змішати перець та засіб для миття посуду, інший гравець повинен не дивлячись понюхати й назвати два складники, які присутні в новоутвореному ароматі. Всі джерела запахів повинні при цьому бути присутні на столі. Складніший варіант - змішувати три речовини. Це дуже хороша вправа для розвитку уваги.

«Кіноляпи»

Шукайте кіноляпи. Завдання полягає в тому, щоб відшукати ляпи в фільмі, який дивитесь вперше.

«Перекладач»

Прочитайте комусь казку вголос. Читати потрібно на одній мові, а вимовляти слова на іншій. Тобто, якщо казка написана російською, то говорити читаючи потрібно українською. Або якщо написана англійськими словами, то слова потрібно читати вголос українською мовою.

«Тренування пам’яті»

Візьміть собі за звичку один день в тиждень думати на нерідній мові. Це може бути польська чи англійська. Головне слідкувати, щоб не лише мова, а й думка в голові висловлювалась зовсім інакше. До речі, рішення приймати набагато легше саме в такий спосіб - думка на іншій мові примусить думати саме про найголовніше, не звертаючи уваги на другорядне.

Процес розвитку творчих можливостей не може обмежуватися лише уроками. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. А це і конкурс на кращий твір (прозу, поезію), випуск літературних газет, ілюстрації та малюнки до прочитаних художніх творів, конкурс на кращого читця художнього твору чи автора власного твору.

«Джигсоу»

Останнім часом вчителі активно впроваджують в систему своєї роботи джигсоу — презентації на основі технології нової життєвої естетики, бо вважаю, що це дає можливість дитині розкритися, проявити себе, самоствердитись та самовдосконалитись.

Яким же чином я, як словесник, відстежую процес формування креативної, неординарної особистості через джигсоу?

Джигсоу — вивчення інформації з подальшим складанням схеми або проекту і презентую його перед учнями. Це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, які супроводжуються організацією, задумом, виконанням, спільною оцінкою.

За допомогою джигсоу розв’язуємо ряд важливих педагогічних завдань, забезпечуємо розвиток самостійності та ініціативності дітей, самоуправління, формування особистісних якостей.

Місія вчителя полягає в тому, щоб спрямувати роботу на збагачення особистості соціально цінним досвідом, виховання свідомої життєвої ситуації.

«Асоціативний малюнок»

Речення, зашифроване в малюнку, допомагає запам’ятати слова, у яких апостроф не вживається.

Малюнок-«розшифровка» має до певної міри сюжетний характер, тому запам’ятовується досить легко: «На свято мавпа (мавпячий) пила духмяний, медвяний, тьмяний, морквяний сік, дзвякаючи цвяхом об склянку».

Прикметники, які потрібно запам’ятати, дійсно «плавають» у склянці із соком. Така яскрава зорова опора є гарантом того, що ця важлива інформація буде закладена в довготривалу пам’ять. Адже «витягти» необхідні слова з цього речення значно простіше, ніж заучувати їх напам’ять.

«Асоціативні пари»

Евристичний метод вивчення орфографії — це асоціативні пари.

Він ефективний для запам’ятовування складних випадків написання під час вивчення таких тем, як «Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом», «Уподібнення приголосних звуків».

В основу сприймання й запам’ятовування відповідних орфограм покладено принцип асоціативних пар (це словосполучення або навіть речення). При цьому сумнівний голосний у слові-відповіднику повинен бути під наголосом, а з приголосного, що уподібнюється, починатиметься асоціативний відповідник.

Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, можна використати такі асоціативні пари:

* екзамен — Коля на екзамені,

* футбол — турнір з футболу.

Форми роботи з розвитку асоціативного мислення:

* асоціативний ланцюжок,

* асоціативний диктант,

* ґронування,

* творча робота асоціативного характеру — сенкан,

* «вільне письмо» — творча робота асоціативного характеру під ніжну ліричну мелодію,

* кубування,

* дослідження асоціативних зв’язків і співвідношень між словами,

* асоціативні пари,

* асоціативні розминки,

* асоціативні задачі.

Асоціативний диктант

Записати у колонки слова, що асоціюються із певними предметами, явищами, особами.

Ґронування

Назвати учням головне слово або фразу. Запропонувати їм записувати (у формі виноградного ґрона чи асоціативного куща) ті слова та фрази, які спадуть на думку з обраної теми. Строго регламентувати час (5-10 хв.) і рекомендувати учням установити, де потрібно, зв’язки між поняттями.

Сенкан

Це неримований вірш з п'яти рядків, мета якого — спонукати учня до розмірковування над темою. Він складається за схемою:

* 1-й рядок — одне слово — тема (іменник),

* 2-й рядок — два слова — означення (прикметники),

* 3-й рядок — три слова — активність, дія (дієслово),

* 4-й рядок — фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми,

* 5-й рядок — одне слово — асоціація до теми (іменник).

«Вільне письмо»

Невеликий твір-асоціація за висловом, фразою, епіграфом, цитатою.

Кубування

Розгляньте предмет, явище різнобічно (із позицій шести граней куба) за такими вказівками:

1. Опишіть це.

2. Порівняйте це.

3. Встановіть асоціації.

4. Проаналізуйте це.

5. Знайдіть застосування цьому.

6. Запропонуйте аргументи «за» і «проти».

Креативні методи навчання дають змогу створити на уроці атмосферу творчості, неординарності. Це один із способів зробити дитину розкутою, активувати її впевненість у свої силах, налаштувати на успіх, розвивати творчі здібності. Впливаючи на сферу дитини, стимулюю бажання співпереживати з героєм, глибше пізнати твір, разом з цим вводжу дітей у малознане наукове поле, де потрібен пошук, дослідження. Сьогодні дуже важко зацікавити учня, «примусити» його вийти за рамки буденного, звичайного. Тому будую заняття нетрадиційно за змістом, формою, організацією навальної діяльності.

 

Висновок

Формування креативності доцільно здійснювати у старшому шкільному віці, коли творчі здібності людини розвиваються особливо інтенсивно, оскільки у саме у старшокласників виробляється активна життєва позиція, більш свідоме відношення до вибору майбутньої професії, до самовизначення та самоусвідомлення. В результаті зростає потреба в знаннях своїх здібностей і можливостей їх реалізації. Характерним для цього вікового періоду є зростання свідомості (усвідомлення навколишнього світу і відношення до нього). Формування особистості старшокласника обумовлене зростом самосвідомості, яка виражається в самооцінці, прагненні до самовдосконалення.

Хоча існує дефіцит повноцінних наукових розвідок, які б стосувалися саме проблеми формування креативності старшокласників у процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу, все ж таки сучасний вчитель сам обирає і створює правильні методи та форми роботи щодо розвитку особистості школяра.

Особистість учителя на уроці – секрет успіху. Тому уроки вчителі-предметники проводять жваво, послідовно і обов’язково емоційно, щоб учні були співрозмовниками, легко включались у бесіду, не боялись висловити свою думку, навіть в чомусь і помиляючись. Учні мають право на помилку! А нам, вчителям, потрібно допомогти дитині повірити в себе, поставитись до неї доброзичливо, довірливо, але із розумною вимогливістю, не допускаючи панібратства.

 

Список використаних джерел

1. Єрмаков І. Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття // Завуч. – 2005. – № 19. – с. 13-16.

2. Зазимко І. Творчі здібності – як їх помітити у дитини // Директор школи. – 2002. – №3. – с.2.

3. Клименко В. Умови творчого розвитку особистості // Завуч. – 2003. - №33. – с.11-14.

4. Косоротова Ю. Розвивайте мовленнєву творчість дітей // Обдарована дитина. – 2000. – №3. – с.27.

5. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л. М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.

6. Кульчицька 0.1. Складові біографії творця.// Обдарована дитина. - 1998. - № 3. - С.27-32.

7. Куцевол О. Методика літератури – наука, заснована на творчості, //Дивослово, - 2006, - №3, -с. 19-24

8. Моляко В. 0. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості. // Обдарована дитина. - 1998. - № 1. - С.3-5.

9. Москалевський З. Система роботи з обдарованими дітьми [Текст] / 3.Москалевський // Директор школи. — 2012. — № 9 (681). — С 29-50.

10. Національна доктрина розвитку України у ХХІ столітті. — К.: Шкільний світ, 2001. — 16 с.

11. Педагогічний креатив: проектні технології в освітньому процесі ДНЗ (за результатами Другого обласного конкурсу освітніх проектів) / за наук. ред. К. Л. Крутій, О. М. Каплуновської. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. - 100 с.

12. Педенко Н.І. Розвиток креативного потенціалу учнів на уроках словесності / Н.І. Педенко // Вивчаємо українську мову і літературу. — 2006. — №32, с. 2-12.

13. Пометун О. Інтерактивні методи та системи навчання. — К.: Шк. світ, 2007. — 16.

14. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогіка /Яков Александрович Пономарев. - М., 1976. - 280 с.

15. Пономарев Я.А. Перспективы развития психологии творчества // Психология творчества: школа Я.А.Пономарева / Под ред. Д.В.Ушакова. − М.: Институт психологии РАН, 2006. – С.145−276.

16. Розвиток творчості в учнів. Методичний посібник / Колошин В.Ф., Гоменюк Д.В. — К.: 2008. — с. 10-12.

17. Творчість у педагогічній діяльності / Л.В. Туріщева. — Х.: Вид. група «Основа», 2010. — с. 96.

18. Чорна Л.Г. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Обдарована дитина. – 2001. - №5. – с.42.