Створення інновацій - творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. У результаті здійснення пошуку не завжди виникає і не завжди повинно виникати нове, тому цей процес некоректно називати інновацією. Скоріше інновація є продуктом процесу творчого пошуку, результатом остаточної розробки нової ідеї. Процес можна назвати інноваційним тоді, коли йдеться про опанування, поширення інновації в педагогічній практиці. Таким чином, педагогічна інновація це не тільки сама ідея, а й певне її оформлення. Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише спосіб створення атмосфери в класі, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання - проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв'язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології.

Умовою успіху розвитку мислення на уроках мови та літератури є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань проходить завдяки організації уроку, під час проведення якого навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Мої пошуки методів навчання, що підсилювали б активізацію процесу навчання, дозволяють підвищити актуальність розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтованою видається така організація уроку, за якою діти вчаться не з примусу, а з бажанням і внутрішніми потребами.

Вважаю, що традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли , наприклад, вона відповідає біля дошки.

Левову частку іншого часу учень, у кращому разі, слухає вчителя, а частіше – просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо…

Як же знайти засіб , що залучає дитину до навчальної праці, що дозволяє їй відчути радість пізнання ?

Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.

Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій.

Завдання

Що спільного є між погодою та людиною?

Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”.

«Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень», - писав В. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення - це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав'язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.

Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною - це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою. («Ланцюжок», «Мовна регата», «Морський бій», «Літературний хокей»)

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо учитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними.

Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка є процесом, коли ставиться проблема, продовжується пошук і осмислення інформації і приймається рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

Треба пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5-ти основних етапів:

1. Розминка. («Метод прес», «Рюкзак», «Розминка», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»).

2. Обґрунтування навчання.( «Метод прес», «Есе»).

3. Актуалізація. («Обери позицію», «Метод прес», «Сюрприз», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»).

4. Усвідомлення змісту. («Різнокольорові капелюшки», «Дискусія», «Критичне читання тексту в парах»).

5. Рефлексія. («Обери позицію», «Метод прес», «Самооцінка», «Сюрприз», «Рюкзак», «Різнокольорові капелюшки», «Розумний куб», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»).

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

Дискусія - є широким публічним обговоренням якогось спільного питання.

Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень.

Індивідуальному підходу до навчання і виховання учнів велику увагу приділяв В.Сухомлинський. У його працях міститься всі або майже всі положення, що можуть бути взяті за основу сучасної концепції інноваційних методів навчання. Самих понять - особистісно орієнтовний підхід або інтерактивність у навчанні - у вченого немає. 

Пошукові методи інтерактивних технологій у викладанні української літератури.

1. Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей - філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.

2. Бесіда за Сократом. (Учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв'язання.)

3. Ділова гра. (Відтворюється поведінка і робота конкретних працівників: учителя, редактора, журналіста, перекладача.)

4. Дискусія. (Висловлюються різні погляди під час обговорення складної проблеми і пошуку істини.)

5. Мікродискусії. (Те саме, лише з мінімальною кількістю диспутантів.)

6. Творча лабораторія. (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії.)

7. Мозкова атака. (Група ділиться на дві частини: генератори ідей і критики. Першими виступають генератори, потім - критики.)

8. Саморозвиток. (Після виступу учень критично оцінює себе й аналізує недоліки.)

9. Проблемний семінар. (Учні доходять істини, пройшовши шлях суперечок і дискусій, застосовуючи форми групової роботи.)

10. Акваріум. (Кілька учнів з групи сидять у центрі кабінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження і коментарі.)

Організація базисних груп допомоги вчителеві Група «Літературний ексклюзив» (3-4 чол.). До неї входять учні, котрі претендують на пошук виняткової інформації, виклад невідомих фактів біографії письменника, складної долі видання творів, відомостей про ще не надруковані матеріали, архівні документи.

Група «Авторська лабораторія» (3-4 чол.). Кільком здібним учням, які мають творче мислення, естетичний смак, володіють художнім стилем мовлення, даються завдання: доповнити авторський текст, написати свою версію твору на задану тему, зробити власний портрет-опис героя тощо.

Група «Пошук мемуарів» (2-3 чол.). Члени групи розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або думки про нього відомих діячів. Використання на уроці таких матеріалів зацікавлює учнів, допомагає правильно трактувати певні дискусійні питання, логічно узагальнювати гострі полеміки.

«Експертна група» (3-4 чол.). Члени групи здійснюють контроль за регламентом, стежать за висловленням оригінальних ідей, розкриттям проблем, допомагають учителеві об'єктивно оцінити роботу на уроці, підбити його підсумок.

Завдяки використанню інтерактивних технологій учні формують власне світобачення, орієнтовно визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де треба - обстоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, необхідна в сучасному інтенсивному світі

Гра «Щасливий випадок». Ця гра складається з п’яти геймів. Участь в ній беруть 2 команди (за результатами жеребкування). На питання другого і третього геймів, якщо не буде знайдено відповіді командами, можуть відповідати учні класу. Після кожного гейму оголошуються результати. Вчитель бере собі учнів-помічників (підраховувати бали, вести відлік часу). Такий нетрадиційний урок я провела з української літератури у 7 класі, маючи за мету повторити основні відомості з біографії письменників, відновити в пам’яті учнів вивчений матеріал з літератури 20 століття. Наведу зразки завдань п’яти геймів:

І гейм «Далі, далі...». За одну хвилину ви повинні назвати:

Справжнє прізвище письменника Нечуя-Левицького (Левицький).

Село, в якому народився І.Я.Франко (Нагуєвичі).

Професія батька Б.Лепкого (сільський священик).

Співець донецького краю (Сосюра).

Автор дилогії про Михайлика (Стельмах).

Ім'я дружини Миколи Джері... (Нимидора).

ІІ тайм «Заморочки з бочки». Члени команди по черзі дістають з бочки жетони з номером питання.

Одна з народних легенд розповідає, що якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Яким дарунком наділив Бог українців?

Обидва вони народилися в Західній Україні. Другий народився, коли першому було вже 16 років. Перший помер, коли другому було вже 44 роки. Перший захистив у Відні докторську дисертацію, а другий у Відні здобув освіту. Про яких двох відомих українських письменників йде мова? (І.Франко (1856-1916) та Б.Лепкий /1872-1941/)

ІІІ гейм «Хто швидше?». Виходять капітани. Помічник на 30 секунд вивішує плакат з ребусом. Капітани відповідають, що зашифровано.

ІV гейм «Ти мені, я – тобі». Команди пропонують суперникам (по черзі) питання, підготовлені заздалегідь. На обдумування відводиться по 20 секунд.

V гейм «Гонка за лідером». Дуже швидко почергово запитую кожну команду. Час гейму 2 хвилини.

Питання:

Усний, невеликий, переважно віршований розповідний алегоричний твір з повчальним змістом (байка).

Змалювання картин природи у творі (пейзаж).

Розмова двох чи кількох осіб у творі (діалог).

Те, про що розповідається у творі... (тема) і інші питання.

Вкінці нагороджують команду переможців медаллю «Призер «Щасливого випадку» та учнів класу, які знайшли замість команди правильну відповідь, медаллю «навець літератури». Учасникам гри виставляю відповідні бали.

Серед нетрадиційних уроків урок-суд, коли основна частина уроку проходить у вигляді судового процесу, на якому присутні суддя (вчитель), прокурор (один з учнів), адвокати (всі інші учні).

Прокурор висуває звинувачення проти Невідомого. Адвокати ведуть захист, наводять свої аргументи. Суддя (вчитель) уточнює відповіді й виносить остаточне рішення. Друга частина уроку – конкурси. Так, вивчивши «Прислівник як частину мови» проводжуть для закріплення матеріалу урок-суд.

Після вступного свого слова про прислівник як цікаву і одночасно складну частину мови іде звинувачення і захист.

Прокурор. Звинувачення перше.

Невідомий у реченнях, які були йому дані, визначив. що слова «найкраще» і «ранком”»є прислівниками. Але ж слово «найкраще» є прикметником, а слово «ранком» – іменник в орудному відмінку. Це помилка.

Суддя. Якщо в адвокатів немає заперечень, то суд може визнати особу винною згідно із законами про частину мови.

Адвокати. Ці слова можуть бути і прислівниками. Треба подивитися, в якому контексті вони вжиті. У мові є явища переходу слів з різних частин мови у прислівник.

Суддя. Введіть ці слова у речення і доведіть це (виконується завдання). А які ж речення були в Невідомого?

Прокурор (диктує, учні записують).

Друзі вирушили ранком у далеко дорогу.

Ми написали оповідання найкраще.

Суддя. Доведіть, що ці слова у наведених реченнях дійсно прислівники.

(Адвокати доводять, визначаючи лексичне значення, граматичні ознаки і синтаксичну роль слів у реченнях).

Суддя. Отже, перше звинувачення є безпідставним.

Потім прокурор висуває ще 4-5 звинувачень, але адвокати доводять, що звинувачення неправильне, а суддя виносить рішення визнати всі звинувачення проти Невідомого безпідставними.

Наступна частина уроку – конкурсна.

Метою між предметних уроків (інколи їх теж називають інтегрованими) є поєднання знань із кількох предметів. Такі уроки проводять з учителями історії, музики. (Тема «Українські народні пісні і думи»).

Спостерігаючи під час нетрадиційних уроків за учнями, можна сказати, що вони надають перевагу саме таким урокам. На них відчувається співпраця з педагогом, формуються позитивні мотиви, навчально-пізнавальної діяльності. Від учителя залежить, яким буде його урок; зміст уроку, засоби і форми навчання.

Завдання на аналогії має таку структурну схему:

1. Інструкція.

2. Основа завдання: А : Б=В : ? (А так відноситься до Б, як В відноситься до…)

Наприклад:

1. Темний : світлий = мокрий : ... .

а) дощ б) день в) вологий г) вітер ґ) сухий (із тесту Амтхауера )

2. Числівник : число = прикметник : … .

а) предмет б) дія в) якість г) ознака ознаки ґ) стан

3. Накивати п’ятами : дати драла = летіти вітром : … .

а) аж горить у руках г) брати голову в руки

б) брати в руки ґ) бити по руках

в) брати ноги в руки

4. Не спитавши броду : записаний в літописі = уранці вмиваючись : … .

а) радісна подія г) оперний співак

б) навчальна вправа ґ) підйомний кран

в) вишита сорочка

Завдання на визначення спільного.

Завдання цього типу можуть надавати вчителеві інформацію про

розвиток в учня фактора gc, який є підґрунтям для систематизації знань, а також досліджують рівень розвитку в дитини абстрактного мислення й багатство словника. Наприклад, вони добре готують учнів 5-го класу до засвоєння теми «Узагальнювальні слова при однорідних членах речення». Щоб виконати таке завдання правильно, учень має визначити абстрактні ознаки.

На відміну від попередніх типів, завдання на визначення спільного доцільно формулювати у відкритій формі. Учень,прочитавши два слова, має записати третє, що їх об’єднує. Якщо він визначає та записує несуттєві ознаки,відповідь йому не зараховують або оцінюють меншою кількістю балів.

Зразки завдань:

1. Стіл, диван – (меблі).

2. Вгору, вниз – …

3. Море, озеро – …

4. Прикметник, займенник – …

5. Радість, горе – …

Зазначені вище три типи завдань можуть бути для учнів досить

привабливими. Вони підвищують мотивацію до навчання, містять елемент новизни й нетрадиційності.

Вправи на розвиток логічного мислення

8-а 11-х 13-у 4-й 18-е 2-і 5-л

15-и 14-а 6-д 17-ль 13-о 6-с 9-а

16-б 7-о 3-р 1-ше 15-щ 8-а 4-м

10-й 1-г 17-о 12-а 16-о 2-в 14-а

7-у 12-л 9-б 5-м 10-г 3-е 11-т

Використання на уроках інноваційних методів навчання, які більш затратні в часовому вимірі, ніж традиційні, вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес-опитування, самооцінку. Введення самооцінки у педагогічний процес потребує достатньо тривалої роботи , проте знання колективу класу, знання індивідуальних особливостей конкретних учнів дозволяє користуватися таким досить складним прийомом: учні не тільки виставляють собі оцінки в балах, але й проводять змістовний самооцінювальний аналіз своєї діяльності на уроці (етап рефлексії). З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів застосовую прийоми «уявний мікрофон», «незакінчене речення» та (обов'язкова умова!) чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку.

Список використаної літератури

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л.Пироженко. – 2007.

2. Інформаційно-методичний журнал „Школа2, № 6, червень 2006.

3. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6.

4. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технології навчання: Метод, посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. - К.: АП.Н.

5. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000.

6. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002.

7. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004.

8. Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы // Инновации в образовании. – 2001. - № 5.

9. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - № 48.

10. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 2003. - №46.